Симптоми вірусного гепатиту в

Оглавление:

Здоров’я А-Я

Як передається гепатит В і як запобігти захворюванню

Гепатит В – це вірусна інфекція, що вражає печінку і може викликати як гостру, так і хронічну форми хвороби. Вірус передається контактом із кров’ю або іншими рідинами організму інфікованої людини (сім’яною, вагінальною). Вірус гепатиту В може виживати за межами організму людини щонайменше 7 днів. Протягом цього періоду вірус може викликати інфекцію при потраплянні в організм людини, яка незахищена вакциною.

Як передається гепатит В

Гепатит В може передатися:

  • від інфікованої матері дитині,
  • від інфікованої дитини неінфікованій дитині протягом перших 5 років життя,
  • статевим шляхом під час незахищеного статевого акту,
  • зі слиною через поцілунок, зубну щітку (при активній формі захворювання вірус гепатиту B може міститися у слині у достатній кількості для зараження),
  • менструальними, вагінальними виділеннями і сім’яною рідиною,
  • у результаті повторного використання шприців і голок в медичних установах чи серед користувачів ін’єкційних наркотиків.

Крім того, інфікування може статися під час медичних процедур, нанесення татуювань або використання лез для гоління або подібних предметів, заражених інфікованою кров’ю.

При звичайних побутових контактах – рукостисканні, обіймах, розмові, користуванні спільним посудом тощо з інфікованою людиною — вірус гепатиту B не передається.

Гепатит В: інкубаційний період

Інкубаційний період вірусу гепатиту В становить, у середньому, 75 днів, але може варіюватися від 30 до 180 днів. Гостре захворювання може розвинутися у хронічний гепатит В.

Симптоми гепатиту В

Більшість людей не відчувають ніяких симптомів під час гострої стадії інфекції. У деяких людей хвороба протікає гостро з симптомами, що тривають кілька тижнів. Вони включають пожовтіння шкіри і очей, потемніння сечі, надмірну втому, нудоту, блювання і біль у животі.

Хронічні інфекції розвиваються у 80%-90% дітей грудного віку, інфікованих гепатитом В протягом першого року життя, і у 30%-50% дітей, інфікованих гепатитом В до досягнення 6 років.

Профілактика гепатиту В

Запобігти захворюванню можна завдяки безпечній і ефективній вакцині. Діти повинні отримати три дози вакцини від гепатиту В — перше щеплення протягом 24 годин від народження, другу дозу у віці 1 місяць, і третю — у 6 місяців. Якщо ви не були вакциновані від гепатиту В — проконсультуйтеся з лікарем.

Відмовляючись від вакцинації, ви ставите під загрозу здоров’я і життя вашої дитини.

Здоров’я А-Я

Що треба знати про гепатит А

Гепатит А – захворювання печінки, спричинене вірусом. На відміну від гепатитів В і С, гепатит А не провокує розвиток хронічної хвороби печінки і рідко закінчується смертю. За даними Всесвітньої організації здоров’я майже всі люди, уражені гепатитом А, повністю одужують і у них формується пожиттєвий імунітет до хвороби. Ми зібрали основні факти про гепатит А: як передається хвороба, які її симптоми, як лікують гепатит А і що робити, щоб не захворіти.

Як передається гепатит А

Гепатит А найчастіше передається фекально-оральним шляхом. Тобто ви можете заразитись гепатитом А через продукти чи воду, забруднені фекаліями інфікованої людини. Як повідомляє Всесвітня організація здоров’я, спалахи хвороби, коли інфікування відбувалось через воду, фіксуються нечасто.

В домашніх умовах гепатит А найчастіше передається через брудні руки, коли інфікована людина готує їжу для всіх членів сім’ї. Тому гепатит А часто називають хворобою брудних рук.

Вірус гепатиту А також може передаватись при тісному фізичному контакті з інфікованою людиною.

Гепатит А: симптоми

Симптоми гепатиту А можуть проявлятись як у легкій, так і у важкій формі. Найчастіше це:

  • підвищена температура,
  • слабкість,
  • відсутність апетиту,
  • діарея,
  • блювота,
  • неприємні відчуття в животі,
  • сеча стає темнішою,
  • пожовтіння шкіри і білків очей.

Варто зауважити, що при гепатиті А не завжди проявляються абсолютно усі симптоми, вказані вище. Наприклад, у інфікованої людини може бути абсолютно нормальна температура тіла чи звичний колір сечі.

Симптоми гепатиту А значно частіше проявляються у дорослих, аніж у дітей. Більше того, у дітей до 6 років дуже часто відсутні будь-які симптоми гепатиту А, а жовтуха розвивається лише у 10%.

У дорослих симптоми проявляються у більш складній формі, а жовтуха з’являється у 70% випадків. Важка форма хвороби і летальні наслідки найчастіше фіксуються у осіб, яким понад 65 років.

Іноді відбуваються рецидиви гепатиту А. Так, у людини, яка щойно одужала, знову з’являються симптоми хвороби. Проте після ще одного епізоду хвороби настає одужання.

Інкубаційний період гепатиту – 14–28 днів.

Гепатит А: хто в зоні ризику

За даними ВООЗ, найчастіше гепатит А з’являється у дітей раннього віку. Однак захворіти може кожен. Основні фактори ризику – це погані санітарні умови, відсутність очищеної води, прийом рекреаційних препаратів, проживання з інфікованою людиною, сексуальні контакти з людиною, у якої гостра форма гепатиту А, поїздки в райони з високою епідемічністю.

Профілактика гепатиту А

Оскільки гепатит А найчастіше передається фекально-оральним шляхом, то перш за все вберегти від хвороби допоможе дотримання санітарних норм.

Профілактика гепатиту А включає:

1. правила особистої гігієни

Обов`язково мийте руки з милом перед приготуванням та вживанням їжі, а також після кожного відвідування туалету.

2. споживання кип’яченої води

Перед вживанням кип’ятіть воду впродовж 10 хвилин, а потім дайте їх відстоятися.

3. чисті фрукти і овочі

Ретельно мийте овочі та фрукти перед вживанням.

4. відмову від самолікування

Лише лікар може підтвердити діагноз гепатиту А і надати рекомендації щодо лікування.

На сьогоднішній день також існує вакцина, яка може надати додатковий захист від гепатиту А.

Гепатит А в Україні: статистика 2017

За даними Центру громадського здоров’я, за 9 місяців 2017 року в Україні захворіло на гепатит А 1906 осіб. За аналогічний період минулого року зареєстровано 1736 осіб. Тобто загалом по Україні показник захворюваності зріс на 9%. Серед дітей віком 1-17 років захворюваність на гепатит А зросла на 14,4% (704 особи за 9 міс 2017 р. проти 615 осіб за 9 міс 2016 р.), серед дорослих – зросла на 7,2% (1202 осіб за 9 міс 2017 р. проти 1121 особи за 9 міс. 2016 р.).

Якщо брати до уваги різні вікові групи дітей, то найбільше захворюваність на гепатит А зросла серед дітей від 1 до 4 років.

Станом 07.11.2017 року в Україні зареєстровано 22 групових захворювання на вірусний гепатит А, де захворіло 157 особи, з них 122 дітей.

Гепатити А, В і С: перші симптоми, лікування, профілактика

Сьогодні в світі відомо про п’ять видів вірусів, що викликають гепатит (А, В, С, D, Е), всі вони становлять небезпеку для здоров’я людини. Гепатитом називають гострі та хронічні інфекційні запальні захворювання печінки. Гепатити B і С є причиною 96% всіх випадків смерті від гепатиту.

В Україні з’явились препарати, які необхідні, щоб вилікувати один з найбільш небезпечних вірусів – гепатиту С. Курс такого лікування триватиме 12 тижнів. Чим небезпечні гепатити, де їх можна підчепити і як вберегтись від інфекції – читайте на 24tv.ua.

Що таке гепатит А?

Гепатит А, який дехто більше знає як «хвороба Боткіна» чи жовтуха – гостра інфекційна хвороба з ураженням печінки, яка потрапляє в організм людини шляхом споживання їжі або води, забрудненої інфікованими випорожненнями.

Причина захворювання

Підчепити гепатит А можна через немиті руки, погано оброблену їжу, спільний посуд та інше.

Інфікування також можливе шляхом близького контакту з хворим. Зазвичай, у дітей не помітно симптомів, але вони можуть інфікувати інших.

У групі ризику – діти та люди з високим ризиком інфікування гепатитом, яким ще не зроблено щеплення.

Симптоми

У більшості випадків захворювання перебігає майже або зовсім безсимптомно, особливо – у дітей та молодих людей.

Час між інфікуванням та появою симптомів складає від 2 до 6 тижнів. Якщо симптоми з’являються, вони зберігаються протягом 1-4 тижнів.

Спостерігаються такі симптоми захворювання на гепатит А:

— гарячка (перші 3 дні хвороби);
— слабкість;
— зниження апетиту;
— жовтяниця (жовтіє шкіра і навіть очі, темніє сеча, кал знебарвлюється);
— блювання;
— біль у животі;
— гостра печінкова недостатність (рідко).

Профілактика та лікування

Найефективнішим способом попередження гепатиту А є вакцинація, яка захищає людину від інфікування протягом усього життя. Також важливо ретельно мити руки та правильно готувати їжу.

Перехворівши один раз на гепатит А, людина набуває імунітет проти інфекції також на все життя.

Особливого лікування не існує, рекомендується режим спокою та вживання ліків від нудоти або діареї, якщо є така потреба.

Гепатит А: особливості захворювання, симптоми та профілактика

Чим небезпечний гепатит В?

Гепатит B – інфекційне захворювання, яке спричинює вірус гепатиту B, який призводить до запалення печінки. Гепатит B буває гострим (самообмеженим) або хронічним (довготривалим).

Ознакомьтесь так же:  Реакция организма на прививку от гриппа у детей

Способи зараження:

— через поранення, укуси комах і тварин;
— через слину інфікованої людини, сечу;
— через контакт із зараженою кров’ю, з пошкодженою шкірою чи слизовими оболонками (спільні прилади, забруднені кров’ю: бритви для гоління, зубні щітки, рушники, носовики, мочалки тощо);
— від матері до дитини в утробі через плаценту, під час пологів та через грудне молоко;
— незахищений статевий контакт (при гетеросексуальних та гомосексуальних стосунках);
— через медичні та немедичні парентеральні втручанння: переливання крові, внутрішньовенне вживання препаратів, під час проколювання вуха, татуювання, гоління, манікюру та інших косметичних процедур.

Симптоми

Гепатит В починає проявлятись поступово. Початковий період може затягуватися до 1 місяця і більше.

Хворі на гепатит В мають такі симптоми:

— головний біль;
— порушення сну;
— закрепи;
— нудота та блювання;
— загальна слабкість;
— свербіння та пігментація шкіри (рідко);
— жовтяниця;
— болі в суглобах;
— тупий біль в районі печінки;
— зниження апетиту, відраза до їжі;
— підвищується температура тіла (при тяжкому перебігу хвороби).

Профілактика та лікування

На відміну від гепатиту A, гепатит B не поширюється через воду, їжу чи контакт з тілесними рідинами. Тому для попередження захворювання слід уникати:

— незахищених сексуальних контактів;
— переливань крові;
— повторного використання шприців та інших інструментів.

Для запобігання хвороби розроблені різноманітні вакцини на основі білків суперкапсиду (поверхневого антигену).

Ризик передачі від матері до дитини можна суттєво зменшити, якщо ввести малюку вакцини від гепатиту B протягом 12 годин від народження, з наступною дозою вакцини на 1-2 місяці життя та третьою дозою не раніше, ніж на 6-й місяць (24 тижні).

Вакцинація дітей та дорослих проводиться за допомогою дво-, три-, чи чотиридозових серій. Якщо організм людини адекватно реагує на вакцину, то захист від гепатиту В триватиме протягом 12 років, а імунітет – до 25 років.

Зазвичай гепатит B не потребує лікування, тому що більшість дорослих можуть позбутись інфекції спонтанно. Раннє антивірусне лікування може потребуватись у менш ніж 1% пацієнтів, які мають імунну недостатність.

Лікування хронічної інфекції може бути необхідним, щоб зменшити ризик цирозу та раку печінки. Таке лікування триває від шести місяців до року. Тести для виявлення інфекції гепатиту B включають аналізи плазми чи крові, при хронічному гепатиті B – біопсію печінки.

Рецидив найчастіше трапляється після приймання алкоголю чи ліків або в людей з порушеним імунітетом.

Гепатит В: способи зараження, симптоми та профілактика

Усі небезпеки гепатиту С

Гепатит C – інфекційне захворювання, яке спричинює вірус гепатиту C і уражає як печінку, так і інші внутрішні органи та тканини (зокрема, кістковий мозок, щитоподібну залозу тощо).

Гепатит С поділяють на такі види: інфекційний гепатит, токсичний гепатит, променевий гепатит та аутоімунний гепатит.

Способи зараження

Інфекційний гепатит можна підчепити через орально-фекальний шлях або парентеральний, або ж отримати вірус як ускладнення інфекційного або бактеріального захворювання (наприклад, ускладнення сифілісу або лептоспірозу).

Токсичний гепатит виникає як ускладнення при отруєннях хімічними речовинами, лікарськими препаратами та алкоголем.

Променевий гепатит з’являється під час впливу на організм радіоактивними речовинами (наприклад, при тривалих лікувальних курсах променевої терапії).

Аутоімунний гепатит – це результат аутоімунної патології.

Симптоми

Основна небезпека цього вірусу в тому, що гепатит С довгий час протікає безсимптомно або майже безсимптомно – інкубаційний період може складати від 20 до 140 днів, але переважно це близько 50 днів.

— болі у суглобах;
— жовтяниця;
— біль у правому підребер’ї;
— різке схуднення, відсутність апетиту, нудота;
— запори або проноси;
— загальна слабкість і сильна стомлюваність;
— асцит (збільшення в обсязі живота);
— свербіж та поява на шкірі судинних зірочок.

Гостра форма гепатиту С часто на перших стадіях свого розвитку проявляється всіма ознаками грипу або іншої респіраторної інфекції.

Хронічний гепатит на першій і другій стадіях фактично ніяк не проявляється, а згодом призводить до цирозу печінки або розвитку пухлини.

Профілактика і лікування

До профілактики гепатиту входить таке:

— дотримання всіх норм особистої гігієни та санітарії побуту;
— правильний режим харчування;
— здоровий спосіб життя (відмова від: алкоголю, куріння, смаженої та жирної їжі, відмова від вживання немитих продуктів, повноцінний сон, відсутність стресів);
— при появі захворювання у когось з родичів чи друзів потрібно обмежити перебування з ним в одній кімнаті і максимально знизити контакт.

Гепатит С: способи зараження, симптоми та профілактика

Увага! Поставити точний діагноз може лише лікар, а лікування гепатиту здійснюється виключно у медичному закладі! Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я і навіть може закінчитись летально!

Більше новин, що стосуються лікування різноманітних захворювань, медицини в Україні, здорового способу життя та харчування, вагітності та пологів, відкриттів у сфері медицини та багато іншого – читайте у розділі Здоров’я.

Основні симптоми вірусного гепатиту

Гепатит – це запалення печінки, в основному, вірусної етіології. Існує п’ять основних типів вірусів гепатиту — A, B, C, D та Е

Причиною гепатиту А та Е звичайно є вживання в їжу забруднених харчових продуктів або води. Гепатит В, С та D, як правило, виникає в наслідок парентерального контакту з інфікованими рідинами організму людини. Найбільш поширеними шляхами передачі вірусів типу В, С та D є переливання крові та її продуктів, що містять збудник, інвазивні медичні процедури з використанням забрудненого обладнання, стосовно гепатиту В – ще й передача від матері дитині під час пологів, від членів родини дитині, а також при сексуальних контактах.

Симптоми гепатиту А можуть бути як легкими, так і важкими. Вони можуть включати підвищену температуру, нездужання, потемніння сечі і жовтяницю (пожовтіння шкіри і очних білків).

Вірус гепатиту В може викликати гостру хворобу з симптомами, що тривають декілька тижнів, включаючи пожовтіння шкіри та очей (жовтяницю), темну сечу, крайню втому, нудоту, блювоту і болі в області живота. На позбавлення від цих симптомів може йти від декількох місяців до року. ВГВ може також викликати хронічну інфекцію печінки, яка пізніше може розвинутися в цироз або рак печінки.

Спеціального лікування гепатиту А немає. Одужання від симптомів, викликаних інфекцією, може відбуватися повільно і займати кілька тижнів або місяців. Терапія спрямована на підтримку комфорту та вживання поживних речовин.

Покращення санітарії і вакцинація проти гепатиту А є найбільш ефективними способами боротьби з цією хворобою.

На міжнародному ринку доступні кілька вакцин проти гепатиту А. Всі вони схожі з точки зору надійності захисту людей від вірусу і їх побічних ефектів. Для дітей у віці до одного року ліцензованих вакцин немає.

Майже у 100% людей розвиваються захисні рівні антитіл до вірусу протягом одного місяця після введення однієї дози вакцини. Навіть у випадку впливу вірусу одна доза вакцини має захисний ефект протягом двох тижнів після контакту з вірусом.

Спеціального лікування гострого гепатиту також В не існує. Відхід направлений на проведення симптоматичної терапії і забезпечення раціонального поєднання поживних речовин. Хронічний гепатит В можна лікувати лікарськими засобами, включаючи інтерферон і противірусні препарати, які можуть допомогти деяким пацієнтам.

Всі діти грудного віку мають отримувати вакцину проти гепатиту В — це основа профілактики гепатиту В. Всі діти і підлітки у віці до 18 років, не вакциновані раніше, повинні отримати вакцину.

Вакцини проти гепатиту C не існує.

Дуже важливо пам’ятати про профілактику гепатитів, щоб захиститися від цієї недуги. Якщо зараження вже відбулося, треба негайно звернутися за кваліфікованою медичною допомогою.

Хронічний вірусний гепатит В

Хронічне (>6 міс.) захворювання печінки, що характеризується некротично-запальними змінами, викликане персистуючою інфекцією HBV →розд. 7.1.2. ДНК HBV інтегрується в геном гепатоцитів та інших клітин; також виступає у епісомальній формі cccДНК HBV, який є матрицею реплікації HBV. Хронічна інфекція спричиняє гепатоцелюлярну карциному.

1. Симптоми: початок зазвичай безсимптомний, більшість хворих впродовж довгого часу не зголошує жодних скарг. Суб’єктивні симптоми: найчастішим є відчуття втоми, досить часто – знижений настрій. Об’єктивні симптоми:

1) часто — незначне збільшення печінки, в тяжчих випадках — помірна жовтяниця (постійно, або періодично);

2) у деяких пацієнтів перші симптоми пов’язані з:

а) вже розвинутим цирозом печінки →розд. 7.12 та портальною гіпертензією (у т. ч. спленомегалія);

б) позапечінковими ускладненнями, спричиненими наявністю імунних комплексів: вузликовий періартеріїт, лейкоцитокластичний васкуліт, гломерулонефрит.

2. Типовий перебіг захворювання: залежить від динаміки фіброзу, який призводить до цирозу. У випадку персистуючої активної інфекції можуть спостерігатись періодичні загострення, що нагадують гострий вірусний гепатит (підвищення активності АЛТ >10 × ВМН, ≥2-кратно вище зазвичай реєстрованої величини). Після фази інтенсивної реплікації з додатнім HBeAg (імунотолерантна фаза) — HBsAg(+), HBeAg(+), значне посилення віремії HBV (ДНК >10 6 МО/мл) — розвивається фаза імунореактивності (нижча концентрація ДНК HBV, періодично підвищена активність АЛТ, різної інтенсивності некротично-запальні зміни та фіброз); такий стан може тривати впродовж багатьох тижнів або місяців і закінчитись зникненням HBeAg із сероконверсією у цій системі (у 2–15 % хворих, у ≈4 % ресероконверсія). Чим частіше виникають періоди загострення, тим більше посилюється фіброз печінки. При неактивному носійстві HBV гістопатологічні зміни залежать від частоти і «глибини» змін у попередньому періоді. Рідко (1–3 % на рік) відбувається зникнення HBsAg з утворенням антитіл анти-HBs. Інфікування HBV також може приймати форму HBeAg-негативного хронічного гепатиту із змінною концентрацією ДНК HBV, що також стосується активності АЛТ та інтенсивності гістопатологічних змін у печінці; фази загострень переплітаються із фазами ремісії. При прихованому інфікуванні ( HBsAg негативному) — ДНК HBV не визначається або знаходиться у дуже низькій концентрації; присутні анти‑HBc антитіла, також можуть визначатись анти‑HBs антитіла. Зникнення HBsAg знижує ризик цирозу печінки та печінкової недостатності, однак не знижує ризик розвитку гепатоцелюлярної карциноми. Стан імунодефіциту може призвести до реактивації вірусу через присутність cccДНК HBV.

Ознакомьтесь так же:  Питание детей при лямблиозе

Діагностичні критерії різних фаз хронічної інфекції HBV →табл. 7.2-1. вгору

хронічний гепатит типу В

2) ДНК HBV у сироватці крові >10 5 копій/мл a (≈20 000 МО/мл)

3) постійне або періодичне підвищення активності АлАТ

4) біопсія печінки (найбільш вірогідно): хронічні запально-некротичні зміни, можливі також еластографічні дослідження або оцінка серологічних маркерів фіброзу

Гострий вірусний гепатит В і D

1. Етіологічний фактор: вірус гепатиту типу В (HBV) та вірус гепатиту типу D (HDV). Розвиток гепатиту D (→розд. 7.1.2.1) можливий тільки у присутності HBV (коінфекція або суперінфекція носіїв HBV). На поверхні HBV знаходиться, у т. ч. глікопротеїн «s» (HBsAg), а в ядрі, що містить ДНК HBV — антиген HBcAg. Інфікований гепатоцит виробляє неінфекційні частинки HBsAg та цілісні, інфікуючі віріони. У крові, рідинах організму та виділеннях міститься також HBeAg, що походить зі спільної з HBcAg білкової молекули (деякі мутанти не утворюють HBeAg). У сироватці крові відсутній HBcAg, який знаходиться тільки у гепатоцитах. HBeAg та ДНК HBV є маркерами інтенсивної реплікації вірусу та високої контагіозності хворого.

Симптоми пошкодження гепатоцитів є наслідком сильної імунологічної відповіді (цитотоксичної та активності цитокінів). Розвиток хронічного гепатиту пов’язаний, натомість, із занадто слабкою імунологічною відповіддю на антигени вірусу. Причиною деяких позапечінкових симптомів та ускладнень вірусного гепатиту В (напр., вузликовий періартеріїт, гломерулонефрит, а у продромальному періоді хвороби — симптоми, що нагадують сироваткову хворобу) є утворення імунологічних комплексів (особливо HBsAg-aнти-HBs).

2. Резервуар та шляхи трансмісії : хворі люди або носії (єдиний резервуар HBV). Шляхи інфікування: парентеральний (при контакті з інфікованою кров’ю та забрудненими нею інструментами), статевий, перинатальний.

3. Епідеміологія: поширений в усьому світі, ендемічний (високий ризик) у країнах Східної Європи та Південно-Східної Азії, Китаї, Росії, колишніх азіатських республіках Радянського Союзу, Африці, Центральній та Південній Америці та на островах Тихого Океану. Фактори ризику (мають місце у ≈70 % хворих): близький контакт із хворими на вірусний гепатит В (спільне помешкання, сексуальний партнер), інвазивні діагностичні або лікувальні процедури, лікування препаратами крові, гемодіаліз, велика кількість статевих партнерів, залежність від ін’єкційних наркотиків, гомосексуалізм у чоловіків, професійний контакт із кров’ю та рідинами організму (медичні працівники), персонал інтернатних установ для розумово-відсталих осіб, ув’язнені. Ризик інфікування немовлят від HBeAg-позитивної матері становить ≈90 %, а HBeAg-негативної, HBsAg-позитивної ≈10 %.

4. Інкубаційний період та період заразності : інкубаційний період триває 28–160 днів (у середньому, 70–80). Висока заразливість у фазі наявності у крові HBeAg, що завжди пов’язане з наявністю ДНК HBV.

Клінічна картина гострої форми подібна, як при вірусному гепатиті А, з тенденцією до повільнішого наростання симптомів, але перебіг, в цілому, тяжчий. У продромальному періоді хвороби у 5–15 % пацієнтів клінічна картина нагадує сироваткову хворобу, включаючи стійкий біль у м’язах та суглобах (минає після появи жовтяниці). Перебіг інфекції може також бути безсимптомним.

Гіпербілірубінемія, в середньому ≈4 тиж., підвищення активності АЛТ навіть впродовж 8–16 тиж. При холестатичній формі симптоми — до 24 тиж. У деяких пацієнтів, особливо в осіб похилого віку, впродовж перших 3 міс. може спостерігатись кілька епізодів підгострого гепатиту.

Підозра на вірусний гепатит після появи жовтяниці і/або підвищення активності амінотрансфераз у плазмі.

1. Визначення етіологічного фактору :

1) визначення ДНК HBV — перший маркер інфікування HBV,в середньому з’являється в крові через 12 тиж. після інфікування;

2) серологічні дослідження — в залежності від часу, що пройшов від моменту інфікування, і фази хвороби в сироватці крові можна виявити антигени HBV (HBsAg, HBeAg; HBcAg не з’являються в крові) та специфічні антитіла (aнти-HBc IgM i IgG, анти-HBe, анти-HBs) у різних конфігураціях →рис. 7.1-1, табл. 7.1-1. HBsAg наявний у крові до 3 міс., а HBeAg (маркер реплікації) до ≈10 тиж.; одночасно з їхнім зникненням з’являються антитіла анти-HBc i анти-HBe IgG. Анти-HBs виявляються в період реконвалесценції. З часом зникають — спочатку анти-HBe, пізніше анти-HBs. IgG анти-HBc залишаються до кінця життя.

2. Інші лабораторні дослідження : так як при вірусному гепатиті A (→розд. 7.1.1).

3. Морфологічне дослідження: як при вірусному гепатиті A (→розд. 7.1.1). Немає необхідності рутинного виконання біопсії печінки.

Що потрібно знати про віруси гепатиту: хто перебуває в зоні ризику та як лікуватися

Один з видів цієї хвороби може перебігати безсимптомно, тому слід перевірятися в медзакладах, щоб вчасно почати лікування.

28 липня відзначається Всесвітній день гепатитів — захворювань печінки запального характеру, зазвичай вірусного походження. У всьому світі намагаються привернути увагу до цієї хвороби, щоб зменшити кількість інфікованих та для вчасного її виявлення та ефективного лікування.

Не тільки В і С: що треба знати про інші гепатити

ТСН.ua за допомогою Центру громадського здоров’я МОЗ зібрав усі важливі факти, які необхідно знати про гепатит

Що таке гепатит. Шляхи передачі

Гепатит B і C — два основних типи з п’яти різних інфекцій гепатиту. Вони є причиною 96% всіх випадків смерті від цієї хвороби. Близько 325 мільйонів людей у ​​світі живуть з хронічною інфекцією, викликаною вірусом гепатиту B або вірусом гепатиту C.

Вірусний гепатит В та С може перебігати у гострій фазі як з вираженими симптомами, так і без. Вірусний гепатит С здебільшого перебігає у безсимптомній формі, тож хворий часто не знає, що інфікувався. Деякі люди не мають жодних симптомів хвороби впродовж багатьох років, у той час як інші можуть відчувати підвищену втомлюваність, пітливість (особливо вночі), ломоту та біль, втрату апетиту і концентрації уваги.

Проте відсутність симптомів не означає, що хворобу не треба лікувати. Через безсимптомний перебіг хвороби, її часто діагностують на стадії серйозного ураження печінки.

Шляхи передачі гепатиту В:

— під час народження від матері до дитини

— незахищені статеві контакти

— небезпечні медичні та інші маніпуляції, пов’язані з контактом з кров’ю (татуювання, пірсинг тощо)

— використання нестерильного ін’єкційного інструментарію при вживанні наркотиків

Групи ризику, які підлягають обстеженню на вірусні гепатити С чи B:

— Люди, які отримували чи робили косметичні процедури нестерелізованим інструментом, що потенційно контактує з кров’ю

— Люди, які робили собі татуювання чи пірсинг

— Люди, які перебувають на гемодіалізі та/або часто отримують переливання крові чи її компонентів

«Лагідний вбивця»: як запобігти зараженню гепатитом С

— Працівники сфери охорони здоров’я, які мають ризик інфікування (хірурги, травматологи, акушери-гінекологи, лаборанти, маніпуляційні медсестри та ін.), або чиї професійні обов’язки пов’язані з контактом з кров’ю

— Люди, які живуть з особою, у якої діагностовано вірус гепатиту B чи С

— Пацієнти з підвищеною активністю АЛТ (Аланінамінотрансфераза) (важливо для обстеження на гепатит B)

— Люди, які вживали або вживають наркотики ін’єкційно

— Люди, які живуть з ВІЛ або вірусом гепатиту В/C, мають хронічні захворювання печінки

— Особи, які перебували в закладах позбавлення волі та потенційно контактували з кров’ю

— Діти, народжені матерями з вірусним гепатитом B/С

— Особи, які перебували в країнах з високим рівнем поширеності вірусу гепатиту B/С

— Особи, які мають або мали статеві стосунки з особою, у у якої діагностовано вірус гепатиту B/С

— Люди, які мають або мали чисельні сексуальні контакти чи надають сексуальні послуги за винагороду (підлягають обстеженню на вірусний гепатит В)

Попередження хвороби:

Найкращий та найбільш ефективний спосіб попередження інфікування ВГВ — це вакцинація. Вона формує імунітет в середньому на 20-30 років, а іноді – пожиттєво.

Станом на 1 липня 2018 року в Україні наявні 1 805 242 доз рекомбінованої вакцини для профілактики гепатиту В.

Крім цього, передачі вірусу гепатиту В можна запобігти таким чином:

• Уникайте контактів з кров’ю та рідинами організму інших людей

• Уникайте непотрібних ін’єкцій: вибирайте пероральні ліки замість ін’єкцій там, де це можливо

• Уникайте випадкових статевих контактів, завжди використовуйте презерватив

• Ніколи не діліться персональними бритвами чи зубними щітками, манікюрними ножицями та іншими засобами індивідуального користування

Цироз печінки: підступний убивця

• Використовуйте тільки стерилізовані інструменти для тату і пірсингу

• Вагітним жінкам, в яких діагностовано гепатит В, потрібно порадитися зі своїм лікарем про те, як запобігти передачі гепатиту до дитини

Вакцини проти гепатиту C не існує, тому профілактика інфекції залежить від безпечних медичних та інших маніпуляцій, що пов’язані з контактом з кров’ю.

Заходи первинної профілактики гепатиту С, рекомендовані ВООЗ:

• гігієна рук: миття рук і використання рукавичок, хірургічна обробка рук;

• безпечне здійснення медичних ін’єкцій;

• надання комплексних послуг, спрямованих на зменшення шкоди, споживачам ін’єкційних та інтраназальних наркотиків, включно зі стерильним ін’єкційним обладнанням;

• тестування донорської крові на гепатити В і С (а також ВІЛ і сифіліс);

• підвищення інформованості медичного персоналу про шляхи інфікування гепатитом С;

• правильне і регулярне використання презервативів.

Вторинна і третинна профілактика

Для людей, інфікованих вірусом гепатиту С, ВООЗ рекомендує такі заходи:

• консультування щодо різних варіантів медичної допомоги та лікування;

Як не вбити свою печінку?

• імунізація вакцинами від гепатиту А і В з метою запобігання інфекції цими вірусами гепатиту для захисту печінки;

• регулярний моніторинг з метою раннього діагностування хронічних захворювань печінки.

Як відбувається виявлення та лікування?

Для визначення статусу щодо вірусу гепатиту С необхідно здати аналіз крові на виявлення антитіл до вірусного гепатиту С. В разі, якщо результат виявиться позитивним, для уточнення діагнозу необхідно пройти додаткове обстеження, а саме — виявлення РНК вірусу.

Ознакомьтесь так же:  Лечения острого бруцеллеза

Для визначення статусу щодо вірусу гепатиту В, необхідно пройти обстеження на визначення HBsAg – поверхневий антиген ВГВ.

У разі позитивного результату на HBsAg – поверхневий антиген ВГВ та РНК вірусу гепатиту С – необхідно звернутись до лікаря.

На сьогодні у світі існують ефективні препарати прямої противірусної дії для лікування вірусного гепатиту С та ефективні лікарські засоби проти вірусного гепатиту В (за хронічного гепатиту В лікування противірусними препаратами – нуклезидними аналогами призначаються практично пожиттєво). У 90-95% хворих вірусний гепатит С виліковується із використанням сучасних препаратів протягом 12-24 тижнів лікування.

Чи передбачене безкоштовне лікування в Україні?

В Україні за кошти державного бюджету закуповуються препарати для лікування вірусних гепатитів, також працюють проекти міжнародної технічної підтримки, в рамках яких представники з найбільш уразливих груп (а саме, особи які вживають наркотичні речовини ін’єкційно, чоловіки, які мають секс з чоловіками та особи, які надають сексуальні послуги за винагороду) можуть отримати доступ до безкоштовного лікування. Крім того, від 2017 року за власні кошти в аптеці за рецептом лікаря можна також придбати препарати для лікування вірусного гепатиту С.

Яким чином гепатит не передається?

Вірус гепатиту В не передається через столові прибори, під час годування груддю, через обійми, поцілунки, рукостискання, кашель, чхання, використання громадських басейнів або аналогічних об’єктів.

Гепатит С не передається через грудне молоко, харчові продукти або воду, при побутових контактах, наприклад обіймах, поцілунках і споживанні продуктів і напоїв спільно з інфікованою особою.

Яка статистика щодо кількості хворих на гепатити в Україні?

Вірусний гепатит С (ВГС)

В Україні станом на початок цього року (на 01.01.2018) офіційно зареєстровано 52 448 хворих на вірусний гепатит С.

Орієнтовно половина з них (24 786 осіб) стоять у черзі для отримання лікування.

Близько 6 000 осіб щороку офіційно отримують діагноз гепатит С. Але кількість осіб, які отримують позитивні результати на маркери вірусного гепатиту С та яким встановлюється діагноз у приватних медичних закладах, не входить до офіційної статистики.

За оціночними даними, в країні ВГС інфіковано близько 5% населення, 3,6% з яких хворіють на хронічний вірусний гепатит С.

Поширеність гепатиту С на 100 тисяч населення на 2017 рік становить 123,7 на 100 000 населення.

У групах ризику рівень інфікування гепатитом С — вищий. Так, за даними біоповедінкових досліджень 2015 року, поширеність гепатиту С становить:

— серед чоловіків, які мають секс з чоловіками – 4,2%

— серед осіб, які надають сексуальні послуги за винагороду – 11,2%

— серед осіб, які вживають наркотики ін’єкційно – 55,9%

Гепатит С ще називають “тихою або прихованою епідемією”, через те що багато людей не знають про свою інфікованість.

Вірусний гепатит В (ВГВ)

В Україні станом на початок цього року (на 01.01.2018) офіційно зареєстровано 20 846 хворих на вірусний гепатит В. Поширеність на 100 000 населення становить 49,1.

У групах ризику рівень інфікування гепатитом В вищий. Так, за даними біоповедінкових досліджень 2015 року, поширеність гепатиту В становить:

— серед чоловіків, які мають секс з чоловіками – 2,7 %

— серед осіб, які надають сексуальні послуги за винагороду – 4%

— серед осіб, які вживають наркотики ін’єкційно – 5,4%

Фахівці наголошують:

Надзвичайно важливим є комплекс заходів з профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів:

— підвищення розуміння населенням та медичними працівниками проблеми вірусних гепатитів;

— використання стерильного медичного інструментарію;

— охоплення вакцинацією від вірусного гепатиту В;

— гарантування безпеки крові та її компонентів при переливанні;

— впровадження програм зменшення шкоди для осіб, які вживають наркотичні речовини ін’єкційним шляхом;

— забезпечення доступу до діагностики та лікування

Медики пояснили, чому на війні збільшується загроза заразитись гепатитом та ВІЛ

Під час порятунку поранених, будь-які контакти з кров’ю можуть бути небезпечними. Ще одні з поширених шляхів передачі інфекцій — під час татуювань та незахищених статевих контактів. Громадські активісти кажуть, що протистояти розповсюдженню хвороб можливо, якщо усіх без винятку військових перевірятимуть перед поїздкою на фронт.

Симптоми вірусного гепатиту в

Гепатит — це запалення печінки, викликане вірусною інфекцією. Існує п’ять основних вірусів гепатиту — типи A, B, C, D і E. Кожен із цих типів може мати серйозні наслідки для здоров’я. Зокрема, типи В і С призводять до розвитку хронічної хвороби у сотень мільйонів людей і, у цілому, є найпоширенішою причиною цирозу і раку печінки. Причиною гепатиту А і Е є, зазвичай, вживання в їжу заражених харчових продуктів або води. Гепатити В, С і D, як правило, передаються через контакт із інфікованими рідинами організму. Найчастіше передача цих вірусів відбувається при переливанні зараженої крові або продуктів крові, медичних процедур із використанням зараженого обладнання, споживанні ін’єкційних наркотиків.

Гепатит C — це хвороба печінки, яку викликає вірус гепатиту C. Вірус може викликати як гостру, так і хронічну інфекцію гепатиту, яка варіюється по тяжкості від легкої хвороби, що триває кілька тижнів, до серйозної хвороби на все життя.

Вірус гепатиту C (ВГ С) передається через кров. Найпоширенішими шляхами зараження є небезпечна ін’єкційна практика: неналежна стерилізація медичного обладнання та переливання неперевіреної крові і продуктів крові. Часто хронічна інфекція розвивається у цироз чи рак печінки. ВГ С передається також статевим шляхом, і може передаватися від інфікованої матері її дитині, проте ці види передачі є менш поширеними.

Гепатит С не передається через грудне молоко, харчові продукти, воду або при безпечних контактах — обіймах, поцілунках і вживанні продуктів або напоїв спільно з інфікованою особою.

Гостра інфекція, зазвичай, протікає без симптомів і рідко є загрозою для життя. Приблизно 15–45% інфікованих осіб можуть позбутися вірусу протягом шести місяців після зараження без будь-якого лікування. У решти — розвивається хронічна інфекція ВГ С.

Інкубаційний період гепатиту С становить від двох тижнів до шести місяців. Після початкового інфікування приблизно 80% людей не мають жодних симптомів. У решти можуть спостерігатися симптоми, притаманні ГРВІ: висока температура, втома, зниження апетиту, нудота, блювання, болі у животі, потемніння сечі, посвітління калу, болі у суглобах і жовтяниця (пожовтіння шкіри і білків очей).

У групах ризику, яким необхідно проходити тестування на гепатит С, перебувають:

  • люди, які проходили процедуру переливання крові чи отримували інші продукти крові;
  • люди, які лікуються методом гемодіалізу;
  • медичні працівники і працівники служб надзвичайних ситуацій;
  • люди, які споживають чи споживали ін’єкційні наркотики;
  • люди, які живуть з ВІЛ чи вірусом гепатиту В;
  • люди, які перебували в закладах позбавлення волі;
  • діти, мати яких інфікована вірусом гепатиту С;
  • люди, які отримали медичну допомогу в країнах, де ВГ С є поширеним, а інфекційний контроль низький;
  • люди з татуюваннями чи пірсингом;
  • люди, які мали статевого партнера чи побутові контакти з людьми інфікованими вірусом гепатиту С.

Вакцини від гепатиту C наразі немає, але у цьому напрямі активно провадять наукові дослідження.

Для лікування вірусного гепатиту С є ефективні ліки із мінімальними побічними ефектами. Лікування триває від 12 до 24 тижнів. Більше 95% людей із хронічною формою гепатиту С можуть повністю вилікуватися протягом трьохмісячного курсу лікування.

Гепатит В — це вірусна інфекція, що вражає печінку і може викликати як гостру, так і хронічну форми хвороби. Вірус передається контактом із кров’ю або іншими рідинами організму інфікованої людини (сім’яною, вагінальною).

Вірус гепатиту В може виживати за межами організму людини щонайменше сім днів. Протягом цього періоду вірус може викликати інфекцію, потрапивши до організму людини, яка незахищена вакциною.

Гепатит В може передатися від інфікованої матері дитині, від інфікованої дитини неінфікованій дитині протягом перших 5 років життя, статевим шляхом під час незахищеного статевого акту, зі слиною через поцілунок, зубну щітку (за активної форми захворювання вірус гепатиту B може міститися у слині у достатній кількості для зараження), менструальними, вагінальними виділеннями і сім’яною рідиною. Передача вірусу може також відбуватися у результаті повторного використання шприців і голок в медичних установах чи серед користувачів ін’єкційних наркотиків. Крім того, інфікування може статися під час медичних процедур, нанесення татуювань або використання лез для гоління або подібних предметів, заражених інфікованою кров’ю. Під час звичайних побутових контактів — рукостискання, обійм, розмови, користування спільним посудом з інфікованою людиною тощо — вірус гепатиту B не передається.

Інкубаційний період вірусу гепатиту В становить, у середньому, 75 днів, але може варіюватися від 30 до 180 днів. Гостре захворювання може розвинутися у хронічний гепатит В.

Більшість людей не відчувають ніяких симптомів під час гострої стадії інфекції. У деяких людей хвороба протікає гостро з симптомами, що тривають кілька тижнів. Вони включають пожовтіння шкіри і очей, потемніння сечі, надмірну втому, нудоту, блювання і біль у животі.

Хронічні інфекції розвиваються у 80–90% дітей грудного віку, інфікованих гепатитом В протягом першого року життя, і у 30–50% дітей, інфікованих гепатитом В до досягнення шести років.

Запобігти захворюванню можна завдяки безпечній і ефективній вакцинації. Діти повинні отримати три дози вакцини від гепатиту В — перше щеплення протягом 24 год від народження, другу дозу — у місячному віці й третю — у шість місяців. Якщо ви не були вакциновані від гепатиту В — проконсультуйтеся з лікарем.

Відмовившись від вакцинації ви ставите під загрозу здоров’я і життя вашої дитини.