Товста кишка людини

Товста кишка, її функції, відділи та будова

Товста кишка являє собою нижню частину травного тракту людини, в якій здійснюється заключний етап травлення, зокрема — формування калових мас.

Свою назву товста кишка отримала завдяки тому, що її стінки набагато товщі стінок тонкої кишки внаслідок більшої товщини сполучнотканинного та м’язового шарів.

Товста кишка людини складається з наступних відділів:

  • сліпа, на якій також знаходиться червоподібний відросток (апендикс);
  • ободова, яка, в свою чергу, складається з наступних ділянок: висхідна, поперечна,
  • спадна, а також сигмовидна ободової кишки;
  • пряма, що складається з розширеної частини (ампули прямої кишки) і звуженої частини (заднепроходного каналу), що закінчується анусом.

Товста кишка бере свій початок від короткого відрізка, званого клубово-слепокишечной заслінкою. Цей відрізок розташований відразу після вихідного отвору клубової кишки тонкого кишечника.

Від клубово-слепокишечной заслінки відгалужується червоподібний відросток — апендикс, довжина якого становить від 8 до 13 див.

Далі сліпа кишка переходить в ободову кишку, яка отримала свою назву завдяки тому, що оперізує черевну порожнину. Це найдовший ділянка товстої кишки — його довжина становить до 1,5 м, а діаметр — 6 — 6,5 див. Початковий відрізок ободової кишки називають висхідною, такі відрізки — поперечної і низхідною кишкою. Ободова прикріплюється до тильної частини очеревини з допомогою спеціальної очеревинної складки — брижі.

М’язи, що стискають ободову кишку, стимулюють процес пересування залишків їжі по кишечнику. З кожної порції харчової грудки, що надійшов в цю кишку, приблизно третя частина виводиться з травного каналу у вигляді калу. Інша частина (вода) всмоктується в стінки кишечника.

Пряма кишка завершується анальним каналом. Анальний отвір закривається сфінктером, який складається з смугастих і гладких м’язів. М’яз, що утворює сфінктер, складається з внутрішньої та зовнішньої частин. Внутрішній сфінктер постійно напружений (за винятком моменту дефекації), тому перешкоджає виходу калу назовні, а його функціонування значною мірою контролюється нервовою системою, на відміну від перистальтики кишечника, яка відбувається рефлекторно.

Внутрішня частина стінок товстої кишки вистилається слизовою оболонкою, яка полегшує пересування калових мас і захищає стінки кишечника від руйнівного впливу травних ферментів і пошкоджень механічного характеру. Таким чином, будова товстої кишки максимально пристосоване до процесу перетравлення їжі та видалення непотрібних відходів з організму.

Положення (топографія)

Початковий ділянку товстої кишки розташований у правій клубової області. На цій ділянці в нього практично під прямим кутом впадає кінцевий відрізок тонкої кишки. Сліпа кишка розташована на 4-5 см вище центру пахової зв’язки. У деяких випадках вона знаходиться трохи нижче або вище.
Знизу і зліва до сліпій кишці прилягають петлі клубової кишки.

Задня поверхня висхідної ободової кишки примикає до фасції, яка покриває клубову м’яз, і до фасції правої нирки. Задня стінка цієї кишки відокремлена від фасцій заочеревинної клітковини.

Зліва і спереду до висхідній кишці примикають великий сальник і петлі тонкої кишки.
Поперечна ободова кишка знаходиться в правому підребер’ї, а також в надчеревній ділянці і в лівому підребер’ї. Середня її частина в деяких випадках досягає рівня пупка або навіть розташована нижче.
Спереду поперечний кишка докладає до передньої черевної стінки, але відокремлена від неї великим сальником. В верхній частині вона прилягає до нижньої частини печінки, знизу — до петель тонкого кишечника, ззаду — до самої нижньої частини 12-палої кишки і підшлункової залозі.

Поперечна ободова кишка завдяки своєму розташуванню умовно поділяє черевну порожнину на два поверхи: верхній (у ньому розташовані шлунок, печінка, селезінка) і нижній (складається з усіх петель тонкої кишки).

Низхідна ободова кишка у верхній частині прилягає до передньої сторони лівої нирки. Спереду ця кишка прикривається петлями тонкої кишки.

Сигмовидна кишка розташована в лівій здухвинній ямці, а також у верхній частині порожнини малого тазу.

Пряма кишка знаходиться у виїмці, яка утворена хрестцем і куприком. У чоловіків прямій кишці примикають петлі тонкої кишки і сечовий міхур, у жінок — матка і верхня частина задньої стінки піхви.

Всі відділи товстої кишки відокремлюються один від одного завдяки наявності спеціальних клапанів, що забезпечують пересування харчових мас тільки в одному напрямку.

Довжина товстої кишки

У дітей довжина товстої кишки безпосередньо залежить від віку. Так, у новонародженого малюка її протяжність становить від 66 до 67 см, у віці одного року — 83 см, у трирічної дитини — 86 см, у 7-річного — 108 см, 10 років — 118 див. Зазначені показники можуть дещо варіювати в залежності від типу статури, маси тіла і індивідуальних особливостей організму дитини.

У дорослих людей довжина органу — близько 160 див. Внутрішній діаметр кишки — 5-8 см, при цьому він зменшується у напрямку від сліпої кишки до прямої. Товщина стінок товстої кишки становить від 2 до 3 мм, при скороченні цей показник змінюється до 4-5 см. Товщина стінок прямої кишки — дещо більше — від 2,4 до 8 мм.

Кровопостачання та іннервація

Кровопостачання органу забезпечується за допомогою двох магістральних судин, які відходять від черевної аорти. Це верхня та нижня брижові артерії.

Іннервація забезпечується з допомогою гілок верхнього і нижнього брижових сплетень і гілок чревного сплетення.

Нервові гілки верхнього сплетення іннервують апендикс, сліпу, висхідну і поперечну кишки.

Ближче до кишкових стінок гілки розділяються на більш дрібні розгалуження.

Іннервація прямої кишки забезпечується з допомогою гілок, що йдуть від крижового відділу симпатичного стовбура.

Відмінності товстої і тонкої кишки

Незважаючи на те, що і тонкий і товстий кишечник беруть важливу участь в процесі травлення і анатомічно розташовані близько один до одного, між цими органами існує цілий ряд відмінностей.

Головні відмінності між товстою і тонкою кишкою полягають у наступному:

  • діаметр товстої кишки більший, ніж тонкої (5-8 см проти 2,5-4 см);
  • відтінок товстої кишки — сірувато-попелястий, а тонкої — рожевий, більш інтенсивний;
  • поздовжня мускулатура стінок тонкої кишки розташовується рівномірно, а м’язи товстої кишки формують три окремі стрічки, що йдуть уздовж кишок. Також стінки товстої кишки мають випинання і циркулярні борозни з вираженою кільцевої мускулатурою;
  • на відміну від тонкої кишки, стінки товстої кишки утворюють сальникові відростки, що містять жирову тканину;
  • у товстій кишці відбувається процес травлення і всмоктування в організм через кровоносне русло майже всіх поживних речовин, в той час як у товстій кишці травлення практично не здійснюється (за винятком всмоктування деяких жиророзчинних вітамінів), а відбувається формування калових мас.

Основні функції органу

Товста кишка, будучи важливою ділянкою травної системи, виконує ряд наступних функцій:

  • видільна функція: виведення через стінки кишечника неперетравлених залишків, переважно клітковини, а також безлічі токсинів з організму, які всмоктуються стінками товстої кишки через кровоносне русло; при цьому видаляються з організму людини сечова кислота, сечовина, креатинін та інші речовини;
  • заключне травлення, яке відбувається під впливом ферментів, які надходять безпосередньо з тонкого кишечника, а також ферментів товстої кишки; при цьому піддаються гнильного розкладання білки, внаслідок чого відбувається утворення індолу, фенолу, скатола та інших токсинів;
  • синтез вітамінів: в товстому кишечнику синтезуються вітаміни Е, К, В6 і В12;
    захисна функція: мікрофлора товстої кишки забезпечує захист від розмноження патогенної мікрофлори;
  • формування калових мас, які складаються з клітковини, бактерій, продуктів розкладання жовчних пігментів, слизу та інших компонентів.

Таким чином, орган має надзвичайно важливе значення у процесі травлення.

Особливо важливо, щоб кишечник був заселений переважно корисними бактеріями, які сприяють нормальному процесу травлення і перешкоджають розмноженню патогенної мікрофлори.

Процес травлення в товстій кишці і пересування харчових мас в цьому органі здійснюється рефлекторно, незалежно від волі людини. У той же час на функції товстої кишки роблять великий вплив режим харчування і стан нервової системи, так як під впливом стресів можливе виникнення спазмів на окремих ділянках кишечника і, як наслідок, порушення нормального процесу перетравлювання їжі. Тому для нормально роботи органу необхідно не тільки організувати регулярний прийом їжі, але і нормалізувати емоційний стан.

Тонка й товста кишки

Posted by: admin in Травна система 22.10.2011 0 4318 Переглядів

Довжина тонкої кишки близько 5 м, діаметр близько 3 см. У черевній порожнині вона утворює петлі. У тонкій кишці закінчується перетравлен­ня їжі й починається активне усмоктування по­живних речовин. Усмоктувальна поверхня тонкої кишки має дуже великий обсяг (до 500 м 2 ) за ра­хунок безлічі (2 -3 тис. на 1 см 3 ) мікроскопічних виростів — ворсинок, що вкриті одношаровим епітелієм і містять капіляри та лімфатичні суди­ни. Продукти розщеплення білків і вуглеводів над­ходять відразу у кров, а продукти розщеплення жи­рів — спочатку в лімфу, а потім у кров. Неперетравлена клітковина, невсмоктана харчо­ва маса і рештки води надходять до товстої кишки, її довжина становить 1,5 -2 м, а діаметр близько 6 см. Товста кишка поділяється на кілька сегментів, серед яких сліпа кишка, що закінчується червопо­дібним відростком — апендиксом, і пряма кишка, що відкривається анальним отвором. У товстому кишечнику відбувається усмоктування води, а рештки незасвоєної харчової маси утворюють кал, що накопичується у прямій кишці й періодич­но видаляється з організму.

Ознакомьтесь так же:  В начале беременности боли внизу живота

Потрапивши у капілярну кров слизової обо­лонки тонкого кишечника й подолавши бар’єр печінки, поживні речовини будуть доправлені з артеріальною кров’ю до всіх органів і тканин організму. Капіляри великого кола кровообігу візьмуть через оболонку клітини відпрацьовані продукти й віддадуть все необхідне для життє­діяльності клітини.

Товста кишка травлення в товстій кишці

Главная > Реферат >Астрономия

Тема: Товста кишка, травлення в товстій кишці.

Знання будови і функцій органів травлення. Зокрема товстої кишки потрібно як для доклінічних дисциплін (фармакологія, патологічної анатомії), так і для клінічних дисциплін, які будуть вивчатись АН наступних курсах (хірургії, педіатрії, інфекційні хвороби).

Хвороби органів дихання травлення займають особливе місце є ряд захворювань населення, мають тенденцію до хронічного протікання і рецидування (неспецифічний виразковий коліт, ентероколіти кишкова непрохідність рак товстої кишки). Так наприклад, при хронічних запорах кал сильно обезводнюється, оскільки в товстій кишці відбувається надлишкове всмоктування води, в звичайних умовах вона виводиться з калом, порушується кишковий “бар’єр” і стінки товстої кишки починають пропускати в кров не тільки воду з молекулами поживних речовин, але й шкідливі для організму молекули продуктів гниття і бродіння – проходять само утруднення організму, виникає загальна слабкість організму, головокружіння, знижується працездатність.

Без знання даної теми неможливо зрозуміти механізм розвитку кишкових захворювань, правильно поставити діагноз, проводити лікування і профілактику.

Навчальна мета: Вивчити скелетопію і сінтопію товстої кишки.

Вивчити положення. Будову і функції товстої кишки.

Навчитись показувати відділи, частини товстої кишки на таблицях, муляжах, планшетах. Вивчити відмінності тонкої кишки і товстої. Вивчити і засвоїти травлення в товстій кишці, функціональне значення.

Виховна мета: підвести студентів до розуміння важливості вивчення даної теми, спрямування студентів до удосконалення знань з анатомії.

Тип заняття: Лекція

Міждисциплінарна і Внутрішньо дисциплінарна інтеграція.

Латинська мова — “Медична термінологія”

Паталогічна анатомія – “Патологія органів травлення”

Фармакологія – “Засоби, що впливають на перистальтику кишечника”

Терапія “Ентероколіти, коліти”

Сестринська справа – “Очисні, клізми”

Місце проведення заняття: Кабінет анатомії

Тривалість заняття: 90 хв.

Устаткування: таблиці – “Загальний огляд травної системи”. Будова стінки товстої кишки.

ГРАФІЧНЕ ЗОБРАЖЕННЯ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ УЧБОВОГО МАТЕРІАЛУ

Одиниці з всієї багатомільйонної маси людей по справжньому знають про роль товстої кишки в справі підтримання міцного, стабільного здоров’я. Мудреці древності, йоги, єгипетські лікарі давним-давно знали ітсину, що товтий кишечник повинен підтримуватись в ідеальному порядку, якщо людина хоче бути здоровою.

Ось вислови Великого Цілителя всіх народів і часів Ісуса Христа, записані його учнем Іоаном в манускрипті “євангеліє Світу Ісуса Христа”, який відноситься до Іст. Нашої ери.

“…Внутренняя грязь ещё страшней, чем грязь наружная. Поэтому тот, кто очищается только снаружи, остается нечистым внутри, похож на гробницу, украшенную блестящей живописью, но внутри наполненную мерзопакостью”.

“Возьмите большую тыкву, снабженную спускающимся вниз стеблем длинной в человеческий рост, очистите тыкву от её внутренностей и наполните речной водой, подогретой Солнцем. Повесьте тыкву на ветку дерева, преклоните колени перед Ангелом Воды и потерпите…чтобы вода проникла по всем вашим кишкам…Просите Ангела Воды освободить тело Ваше от всех нечистот и болезней наполняющих его. Потом пустите воду из теласвоего, чтобы с нею устремилось из тела всё…нечистое и зловонное. И увидите собственными глазами и почувствуете носом своим все мерзости и нечиститы, которые оскверняют Храм тела вашего. И поймёте Вы также сколько грехов обитало в Вас и терзало вас безчисленными болезнями”.

Сказано дуже сильно. А тепер детально розглянемо роль товстої кишки на основі наукових сучасних досягнень.

Функції товстої кишки різноманітні:

Тут переважають процеси реадсорбції (звороне всмоктування). Тут всмоктується глюкоза, вітаміни, амінокислоти, які виробляються бактеріями кишкової порожнини до 95% води і електроліти.

Так, з тонкої кишки в товсту щоденно проходить = 2000гр. харчової кашки (хімусу), з них після всмоктання залишається 200-300гр. калу.

В товстій кишці накопичується і утримується калові маси до виведення на зовні.

Хоча калові маси просуваються по товстій кишці повільно кишковий вміст проходить по тонкій кишці (5 метрів) за 4-5 год. по товстій (2 метри) за 12-18 год., але однако, вони ніде не повинні затримуватись.

Відсутність стільця на протязі 24-32 год. треба розглядати, як закреп. В результаті неправильного харчування, їжа проходить через товсту кишку і залишає на стінках плівку калу – “накипь”. Скопичуючись в складках – кишенях товстої кишки, з такої “накипі” утворюються при обезводненні калові камені.

В товстій кишці йдуть процеси гниття і бродіння. Токсичні продукти цих процесів разом з водою попадають в кров’яне русло, викликаючи явище, так звану “Кишкову аутоінтоксикацію

Ще Мечніков запевняв: кишкова аутоінтоксикація – головна перешкода в досягненні довголіття. 3 умови виникнення кишкової аутоінтоксикації:

малорухомий спосіб життя.

нервово-емоційні навантаження, стреси.

Наступним важливим моментом є те, що товщина стінок товстого кишечника в основному 2мл. Тому через цю тоненьку стінку в черевну порожнину легко проникають отруюючі близьколежачі органи: печінка, статеві органи.

Товста кишка має виділяти в просвіт травні соки з незначною кількістю ферментів.

Роль мікрофлори в товстому кишечнику.

Тут є = 400-500 різних бактерій. Як запевняють вчені – в 1 гр. виділень знаходиться 30-40 міліардів бактерій. Поданим Коодів людина виділяє з фекаліями за добу 17 трильйонів мікробів.

Виявляється, нормальна мікрофлора товстої кишки не тільки бере участь в кінцьовому ланцюгу травних процесів, несе захисну функцію, але із травних волокон виробляє цілий ряд важливих вітамінів, амінокислот, вуглеводів, гормонів. Вони здатні знищувати різні патогенні мікроби.

Кишкові палички синтезують 9 різних вітамінів: В1, В2, В6, біотін, пантенову, нікотинову, фолієву кислоту, В12 і вітамін К. Продукти життєдіяльності мікробів мають регулюючу нервову систему. Стимулюють нашу нервову систему.

Для нормальної життєдіяльності мікроорганізмів необхідна – слабкокисле середовище, травні волокна.

Кишкові палички синтезують вітамін групи В, які виконують роль технічного нагляду, попереджуючи безконтрольний ріст тканин, підтримують імунітет, тобто здійснюють протираковий захист.

При житті білка в товстому кишечнику утворюється метан, який регулює вітамін групи В.

Доктор Герзон заявив, що рак – це помста природи за неправильно з’їджену їжу.

Теплоутворення в товстому кишечнику. Функція недавно відкрита сучасною наукою, але відома древнім мудрецям.

Товста кишка – є своєрідною пічкою, яка зігріває не тільки всі органи черевної порожнини, але ввесь організм. Тому, що підслизний шар кишечника являється найбільшим вмістилищем кровоносних судин, а отже і крові.

Мікроорганізми в товстому кишечнику, розвиваючись виділяють енергію у вигляді тепла, яке гріє венозну кров і близько лежачі внутрішні органи. Природа товстий кишечик таким чином недаремно, така конфігурація і розміщення його сприяє найкращому обігріванню черевних органів, крові і лімфи. Жирова тканина, що сполучає кишечник, служить своєрідною тепловою ізоляцією, попереджує втрату тепла, через передню стінку живота і боки, з-за спини з м’язами, з низу – кістки тазу, вони являються опорою і каркасом. Товстий кишечник, як обігрівач крові.

Енергоутворююча функція товстої кишки.

Мікроби, як і люба жива істота має навколо себе свічення – біоплазму, яка заряджає воду і електроліти, що всмоктуються в товстій кишці. Електроліти – це одні з найкращих анумоляторів і переносників енергії.

Анимулююча система товстої кишки.

Кожна ділянка товстої кишки стимулює визначені організми (роль мікроорганізмів).

Знешкоджуюча функція товтої кишки.

очисна ступінь (виводяться токсини і непотрібні поживні речовини)

очисна ступінь – печінка.

очисна ступінь – нирки.

Очисна сполучна тканина (жирова тканина).

Очисна – можливо носоглотка.

Очисна пазухи – слухові проходи, піхва у жінок, очі.

Очисна – легені і шкіра.

Товста кишка – кінцевий відділ травного тракту. Її довжина – 1,5 – 2,0 м. Обвідна кишка ( ).

Розміщується товста кишка в черевній порожнині і в порожнині малого таза. Вона починається в клубовій ямці і закінчується задньопрохідним (анальним) отвором. В товстій кишці виділяють сліпу кишку з черв’якоподібним відростком, висхідну обвідну кишку, поперечно обвідну кишку, сигмовидну обвідну кишку і пряму кишку.

На межі клубової кишки і товстої кишки, а саме сліпої кишки слизова оболонка разом з м’язевою оболонкою утворює і моцекальний клапан. Він виконує роль сфінктера: допускає вільне переміщення вмісту тонкої кишки в товсту кишку і перешкоджає переміщенню хімусу.

Сліпа кишка, , початкова розширена частина товстої кишки нижче місця впадання клубової в товсту кишку. Очеревиною покрита з усіх сторін. Переднею поверхнею припадає до передньої черевної стінки. Черв’якоподібний відросток (апендикс), , – це виріст сліпої кишки. Покритий очеревиною з усіх сторін. Характерною особливістю є те, що складається з лімфоїдної тканини. Частіше розміщується в правій клубовій ямці.

Висхідна обвідна кишка, , являється продовженням сліпої кишки вверх. Розміщується в правому відділенні живота, пролягає спереду до попередньої черевної стінки живота. Підійшовши до вісцебральної поверхні печінки, кишка повертає наліво, утворюючи правий згин обвідної кишки і переходить в поперечно обвідну. Очеревиною покрита з трьох сторін.

Поперечна обвідна кишка, , починається від правого згину обвідної кишки і закінчується в області її лівого згину, де переходить в нисхідну обвідну кишку.


Нисхідна обвідна кишка, , починається від лівого згину обвідної кишки, йде вниз до лівої клубкової ямки, де проходить в сигмовидну кишку. Розміщується в лівому відділі черевної порожнини. Спереду – з передньою черевною стінкою. Очеревиною покрита з трьох сторін.


Сигмовидна обвідна кишка, , розміщена в лівій клубовій ямці. Межує, тобто дотикається з петлями тонкої кишки, сечовим міхурем, маткою і яєчником. На рівні крижового-клубового суглобу проходить в пряму кишку. Очеревиною покрита з усіх сторін.

Особливості будови товстої кишки.

Ознакомьтесь так же:  У ребенка кровотечение из прямой кишки

Стінка товстої кишки складається з слизової оболонки з підшлунковою основою, м’язової і селезної оболонки. Слизова оболонка містить значну кількість слизових (бокаловидних клітин), що продовжують невелику кількість слизі.

а) ворсинок слизова оболонка не утворює, бо в товстій кишці всмоктується в основному вода.

б) багаточисленні мішковидні ворсинки стінки – гаустри обвідної кишки, які замітні з середини.

в) є півмісяцеві складки обвідної кишки.

г) багато кишкових залоз.

д) м’язева оболонка слизової пластинки розвинута сильніше, ніж в інших відділах кишівника.

е) круговий шар, повздовжний шар м’язевої оболонки. Повздовжній шар утворює три шарових пучка – стрічки обвідної кишки.

й) на зовнішній поверхні товстої кишки, середня оболонка утворює пальцевидні витягування – сальникові відростки, що містять жирову тканину.

ж) діаметр товстої кишки більший, ніж тонкої.

Пряма кишка, – це кінцева частина товстої кишки. В прямій кишці накопичується, а потім виводиться з організму калові маси. Розміщена в порожнині малого тазу. Позаду розміщується крижова кістка, куприк, спереду – передміхуррова залоза, сечовий міхур, сім’яні міхурці і ампули сім’явиносних протоків у чоловіків, у жінок – матка, піхва. Частина прямої кишки, що знаходиться в порожнині малого тазу, утворюєампулу прямої кишки. Вузька частина, що проходить через промежну ділянку, називається задньопрохідним (анальним каналом), який відкривається отвором – заднім проходом.

В товщині слизової оболонки з підслизовою основою залягають, прямокишкові венозні сплетіння, вени яких можуть служити джерелом утворення гемороїдних вузлів.

М’язова оболонка має шари, що утворюють внутрішній (недовільний) і зовнішній (довільний) сфінктери заднього прохода. Серозна оболонка покриває верхній відділ з усіх сторін, середній відділ з трьох шарів, нижній відділ не покриває очеревиною. Очеревина з прямої кишки проходить на бокові стінки таза і внутрішні органи.

Травлення в товстій кишці.

Основною функцією проксимальної частини товстих кишок – це всмоктування води і залишків поживних речовин.

Роль дистального відділу товстої кишки – депонування кишкового вмісту, формування калових мас, і їх евакуація.

Секрет сирозної оболонки має виражену лужну реакцію. В секреті виявляється значна кількість клітин епітелію, лімфоцитів, слизі міститься невелика кількість ферментів (пептидази, ліпази, амілази, лужна фосфатаза).

Виділення соку стимулюється механічним подразником слизової оболонки неперевареними травними речовинами.

Важливу роль в процесі травлення належить – мікрофлорі – кишковій паличці і бактеріям молочнокислого бродіння (утворюють молочну кислоту, яка має антисептичну дію).

Мікрофлора інактивує ферменти, що поступають з тонкої кишки в складі хімусу.

Для товстої кишки характерні перестальтичні рухи і антеперестальтичні рухи – кишковий вміст повертається в напрямі до тонкої кишки. Завдяки цьому кишковий вмст тривалий час затримується в кишці, відбувається його розширення, переміщування, а внаслідок цього поживні речовини і вода всмоктуються більш повно.

Всі ці види рухової активності здійснюються повільно. Формуванню кала сприяють грудочки слизі кишкового соку, які склеюють неперетравлені частинки їжі. Відмерлі клітини товстої кишки, жовчні пігменти і в великій кількості бактерії.

ДЕФЕКАЦІЯ – це складнорефлекторний акт опорожнення дистального відділу товстої кишки через задній прохід. Дефекація відбувається при розтягуванні прямої кишки каловими масами.

Л.Ф. Гаврилов Анатомія стр. 178-184

Е.О. Воробйова “Анатомія і ортологія” стр. 164-171

В.Я. Липченко “Атлас нормальної анатомії людини”

29. Товста кишка, її відділи, топографія, будова. Травлення в товстій кишці.

Товста кишкапоходить від задньої кишки. У нижчих хребетних, деяких рептилій і птахів вона коротка і нечітко відмежована від тонкої кишки. У ссавців товста кишка, як правило, досягає значних розмірів у довжину та ширину і в переважної більшості видів, у тому числі в людини, може бути поділена на три відділи: сліпу кишку з червоподібним відростком (або без нього), ободову і пряму кишку. Товста кишка у людини може мати різну Довжину, в середньому 150 см завдовжки. Розвиток товстої кишки у ссавців ішов, головним чином, двома шляхами. У спеціалізованих травоїдних тварин збільшувалася в довжину сліпа кишка, що найбільш властиво для копитних з однокамерним шлунком . У решти ссавців, особливо в приматів і хижаків, відбувалася редукція сліпої кишки, внаслідок чого вона або зменшилася, або значно звузився її нижній кінець. В останньому випадку формувався червоподібний відростокСтінка товстої кишки складається з слизової оболонки з підшлунковою основою, м’язової і селезної оболонки. Слизова оболонка містить значну кількість слизових (бокаловидних клітин), що продовжують невелику кількість слизі. а) ворсинок слизова оболонка не утворює, бо в товстій кишці всмоктується в основному вода.

б) багаточисленні мішковидні ворсинки стінки – гаустри обвідної кишки, які замітні з середини.

в) є півмісяцеві складки обвідної кишки.

г) багато кишкових залоз.

д) м’язева оболонка слизової пластинки розвинута сильніше, ніж в інших відділах кишівника.

е) круговий шар, повздовжний шар м’язевої оболонки. Повздовжній шар утворює три шарових пучка – стрічки обвідної кишки.

й) на зовнішній поверхні товстої кишки, середня оболонка утворює пальцевидні витягування – сальникові відростки, що містять жирову тканину.

ж) діаметр товстої кишки більший, ніж тонкої.

Товста кишка має такі відділи:

— ободову кишку, яка складається з:

— висхідної ободової кишки ;

— поперечної ободової кишки;

— низхідної ободової кишки;

— сигмоподібної ободової кишки;

Топографічна анатомія. Пряма кишка межує ззаду з крижовою кісткою, спереду в жінок — з піхвою та надпіхвовою частиною матки, у чоловіків — з дном сечового міхура, сім’яними пухирцями й передміхуровою залозою. З боків у межах позаочеревинної частини пряму кишку ото­чує велика кількість жирової тканини, де між сім’яними пухирцями й сечовим міху­ром проходять сечоводи. Слизова оболонка товстої кишки, на від­міну від тонкої, не має ворсинок, внаслі­док чого вона гладка й блискуча. Склад­ки слизової оболонки тут невеликі і їх небагато. За формою кожна нагадує пів­місяць, звідси й назва — півмісяцеві складки . Складки утворені всією товщею стінки кишки (у тонкій кишці колові складки формує лише слизова оболонка) і під час розтягування кишки вони зника­ють. Слизова оболонка товстої кишки на всій її довжині має тільки кишкові залози з великою кількістю келихоподібнихклітин, що виділяють слиз. М’язова плас­тинка слизової оболонки, як і підслизовий прошарок, помірна. У підслизовому про­шарку та у власному шарі слизової обо­лонки трапляються поодинокі лімфоїдні вузлики, яких у дитячому віці значно більше, ніж у дорослих.М’язова оболонка товстої кишки скла­дається з двох шарів: зовнішнього поздовж­нього і внутрішнього колового. Пучки поз­довжнього шару товстої кишки (за винят­ком прямої та червоподібного відростка) не розподілені рівномірно, як у тонкій кишці, а збираються в три поздовжні стрічки ободової кишки ): брижову, чепцеву і вільну.

Коловий м’язовий шар розвинутий в цілому однаково і лише в межах півміся-цевих складок посилюється. Оскільки поздовжні м’язові пучки стрічок дещо коротші порівняно з довжиною кишки, перебувають у стані постійного тонусу й посилено скорочуються під час перисталь­тики, у стінці ободової кишки між стрічка­ми утворюються випини (haustracoli).

Серозна оболонка вкриває товсту киш­ку неоднаково на всьому її протязі: сліпу кишку і червоподібний відросток з усіх боків, висхідну й низхідну ободову — з трьох боків (крім заднього), поперечну та сигмоподібну ободову — з усіх боків і утворює брижу.

Серозна оболонка ободової кишки, на відміну від тонкої, утворює особливі чеп­цеві привіски, яких немає або вони ледь помітні у дітей і під­літків, але дуже розвинені в огрядних людей похилого віку.

Функція. Після розщеплення їжі до розчинного стану білків, жирів і вуглеводів і всмоктування їх у тонкій кишці хімус надходить до товстої кишки. Тут всмок­тується вода і зневоднений хімус в умо­вах значного бродіння формується в кал, який накопичується в прямій кишці. Ра­зом з водою з товстої кишки в кров над­ходять також токсичні продукти бродіння (індол, скатол, фенол тощо).

Травлення в товстій кишці.

Основною функцією проксимальної частини товстих кишок – це всмоктування води і залишків поживних речовин. Роль дистального відділу товстої кишки – депонування кишкового вмісту, формування калових мас, і їх евакуація. Секрет сирозної оболонки має виражену лужну реакцію. В секреті виявляється значна кількість клітин епітелію, лімфоцитів, слизі міститься невелика кількість ферментів (пептидази, ліпази, амілази, лужна фосфатаза). Виділення соку стимулюється механічним подразником слизової оболонки неперевареними травними речовинами. Важливу роль в процесі травлення належить – мікрофлорі – кишковій паличці і бактеріям молочнокислого бродіння (утворюють молочну кислоту, яка має антисептичну дію). Мікрофлора інактивує ферменти, що поступають з тонкої кишки в складі хімусу.

Товста кишка

Вміст тонкої кишки потрапляє до товстої через ілеоцекальний сфінктер (баугінієва заслінка), утворений між ними. За допомогою рефлекторного механізму він регулює переміщення хімусу в дистальному напрямку.

Моторика товстої кишки

М’язи ілеоцекального сфінктера скорочуються ритмічно, і з кожним їх розслабленням невелика порція хімусу переходить із клубової кишки до сліпої, після чого клубово-сліпокишковий сфінктер рефлекторно закривається. Цей сфінктер функціонує узгоджено з пілоричним.

Ознакомьтесь так же:  Детка когда увидел тебя я забыл дышать внизу живота

Скорочення м’язів товстої кишки сприяє:

■ завершенню всмоктування води й електролітів:

■ виведенню фекальних мас із товстої кишки.

Види скорочення товстої кишки такі самі, як і тонкої кишки – це маятникоподібні, перистальтичні та антиперистальтичні скорочення, які виконують притаманні їм функції. Проте тут має місце новий вид скорочення – пропульсивне. Це скорочення внаслідок дії маси, яке виникає 1-3 рази на день, в результаті чого відбувається просування вмісту кишки на значну відстань – від поперечної ободової до сигмоподібної кишки, від сигмоподібної – до прямої кишки, де ректальне розтягнення спричиняє акт дефекації. Присутність їжі в шлунку стимулює частоту скорочення внаслідок дії маси завдяки шлунково-кишковому рефлексу, швидкий компонент якого стимулюється парасимпатичними нервовими волокнами при розтягненні шлунка, а повільний компонент – гормонами ХЦК-ПЗ і гастрином.

Частота скорочення товстої кишки регулюється БЕР (базальний електричний ритм): від 9 раз/хв – у сліпій кишці, до 16 раз/хв – у сигмоподібній кишці. Регуляція скорочення товстої кишки здійснюється завдяки метасимпатичним рефлексам та гуморальним чинникам (холецистокінін, гастрин, інші). У стимуляції моторики кишки завдяки місцевим рефлексам значну роль відіграє кількість клітковини в їжі. Якщо кількість клітковини в їжі мала (малооб’ємне харчування), моторика кишки зменшується, знижується й частота її скорочення, і навпаки.

Товста кишка виконує деякі специфічні функції – вона є місцем перебування мікроорганізмів, притаманних людині, що захищають організм від патогенних мікроорганізмів, бере участь у синтезі низки вітамінів. У товстій кишці містяться целюлозобактерії, які здійснюють гідроліз клітковини рослинної їжі. Саме тут відбувається гниття білків, особливо при уповільнені руху хімусу, що призводить до утворення шкідливих для організму речовин, які можуть всмоктуватись і спричиняти інтоксикацію організму.

Товста кишка забезпечує резервуарну функцію, оскільки вона має більший діаметр і повільнішу перистальтику, ніж тонка. Кишковий вмісту ній затримується більше ніж 30 годин.

Процеси всмоктування і секреції в товстій кишці

Залози товстої кишки секретують слиз. Тут відсутні ворсинки, гідроліз речовин практично завершується ще в тонкій кишці.

Всмоктування води відбувається за осмотичним градієнтом, проте товста кишка не здатна всмоктувати більше 2-3 л води за день. Якщо сюди надходить із тонкої кишки більший об’єм, то виникає діарея. Всмоктування води у товстій кишці призводить до формування калових мас, виділення яких відбувається при дефекації.

Всмоктування Іонів Να+ відбувається завдяки пасивній дифузії через іонні канали апікальної мембрани епітелію та активному транспорту в кров натрій- калієвими насосами через базолатеральні мембрани. Секреція іонів Na+ регулюється альдостероном.

Секреція Іонів К+ відбувається в товстій кишці, завдяки чому його концентрація збільшується від 9 мекв/л в клубовій кишці до 75 мекв/л – у дистальному відділі товстої кишки. Діарея може призводити до гіпокаліємії. Секреція іонів К + також регулюється альдостероном.

Секреція НСО3-, яка нейтралізує кислі продукти діяльності кишкових бактерій, відбувається в обмін на еквівалентну кількість абсорбції іонів Сl-.

Акт дефекації

Механізм дефекації починається з розширення каловими масами ампули прямої кишки, які подразнюють її механорецептори. Аферентна інформація від рецепторів направляється у спінальні і церебральні нервові центри, які контролюють діяльність внутрішнього анального сфінктера – потовщення кругових гладких м’язів, що знаходяться на внутрішній стороні прямої кишки і зовнішнього, побудованого із поперечно- посмугованих м’язів тазового дна. Зовнішній анальний сфінктер іннервується аксонами рухових нейронів крижового відділу спинного мозку – волокнами л. pelvicus, який відноситься до соматичної нервової системи і знаходиться під контролем (свідомим) кори великого мозку. Поза дефекацією сфінктери перебувають у стані тонічного скорочення (рис. 13.34).

Парасимпатичні нервові волокна у складі тазового нерва знижують тонус сфінктерів і посилюють рухову активність прямої кишки, симпатичні – гальмують рухову активність і підвищують тонус сфінктерів. При підвищенні тиску в прямій кишці до 15-20 мм рт. ст. внутрішній сфінктер починає розслаблюватись, з’являється перше спонукання до дефекації. При зростанні тиску до 50-55 мм рт. ст. внутрішній і зовнішній сфінктери повністю відкриваються, тазові м’язи (т. levator any) піднімають задній прохід і калові маси покидають кишку. Таким чином, дефекація – це спінальний рефлекс, який контролюється як центральною (корою, гіпоталамусом і довгастим мозком), так і периферичною нервовою системою, може свідомо пригнічуватися чи посилюватися шляхом скорочення черевних та інших м’язів. У дітей дефекація часто розвивається після їди, завдяки наявності шлунково- кишкового рефлексу – розширення шлунка викликає акт дефекації.

РИС. 13.34. Механізм розвитку процесу дефекації. А — пуста пряма кишка в міждефекаційний період: 1 – ампула кишки; 2 — внутрішній сфінктер; 3 — зовнішній сфінктер. Б — надходження калових мас із сигмоподібної кишки в ампулу прямої кишки, її розтягнення з наступним скороченням, що проштовхує калові маси в анальному напрямку. В — 4 — повне скорочення проксимальної частини прямої кишки, 5 – підвищення тиску, що призводить до відкриття внутрішнього та зовнішнього сфінктерів, дефекації

Травлення у товстому кишечнику

У процесі перетравлення їжі товстий кишечник відіграє незначну роль, оскільки їжа майже повністю перетравлюється і всмоктується у тонкому кишечнику, за винятком рослинної клітковини. У товстій кишці відбуваються концентрування хімуса шляхом всмоктування води, формування калових мас і видалення їх з кишечнику. Тут також відбувається всмоктування електролітів, водорозчинних вітамінів, жирних кислот, вуглеводів.

Під час гідролізу у товстому кишечнику беруть участь ферменти, які надходять з тонкої кишки, та ферменти кишкових бактерій.

Залози слизової оболонки товстої кишки виділяють невелику кількість соку (рН 8,5-9,0), що містить в основному слиз і невелику кількість ферментів (пептидази, ліпазу, амілазу, фосфатазу, нуклеазу) зі значно меншою активністю, ніж у тонкій кишці. Однак при порушенні травлення у вищих відділах травного тракту товста кишка здатна їх компенсувати шляхом значного підвищення секреторної активності.

Регуляція соковиділення в товстій кишці забезпечується місцевими механізмами. Механічне роздратування слизової оболонки кишечнику підсилює секрецію у 8-10 разів.

Функції товстого кишечнику:

У травна — у товстому кишечнику завершуються процеси травлення під дією підшлункового, кишкового соків і часткове розщеплення харчових волокон та інших органічних речовин ферментами мікроорганізмів;

У всмоктувальна — всмоктування води (1/3), глюкози, вітамінів, амінокислот, солей, часткове всмоктування білків їжі, що не перетравилися, та білків — продуктів життєдіяльності мікроорганізмів у негідролізованому стані (всмоктуванню заважає лише віддаленість рештків білків від слизової оболонки кишечнику);

У регуляторна — стимуляція імунної системи (антигенні продукти життєдіяльності мікроорганізмів та неперетравлених білків) і регуляція вегетативної нервової системи;

У синтезна — біосинтез вітамінів мікрофлорою товстого кишечнику, які частково використовуються організмом: тіаміну (В1), рибофлавіну (В2), пантотенової кислоти (В3), фолацину (Вс), ніацину (РР), біотину (Н), піридоксину (В6), філохінону (К) та їх всмоктування;

У захисна — захист кишечника від патогенних мікроорганізмів, перешкоджаючи їх життєдіяльності та розмноженню через антагонізм.

У товстому кишечнику особливу фізіологічну роль відіграє його мікрофлора. Мікрофлора здатна виконувати три функції: травну, синтезуючу і захисну.

Доведено, що мікрофлора кишечнику здійснює синтез вітамінів В1, В2, В6, В12, РР, К. Важливо, що синтезуючі функції серйозно порушуються при дефіциті в їжі клітковини й органічних кислот, що є в овочах, плодах, а також при надлишковому харчуванні рафінованими вуглеводами і білками. Зменшується синтез вітамінів і при запорах, що сприяють розвитку гнильної мікрофлори.

Захисна функція нормальної мікрофлори полягає в пригніченні хвороботворних мікробів, що потрапляють у кишечник. Для нормальної життєдіяльності мікроорганізмів необхідні слабокисле середовище і харчові волокна. Найкращим засобом підтримання кишкової мікрофлори в активному стані є кисломолочні продукти (діють за рахунок молочнокислих бактерій), пектини і клітковина фруктів, ягід, овочів. М’ясо сприяє розвитку гнильних бактерій. Гниючі калові маси створюють лужне середовище і сприяють росту патогенної мікрофлори.

Кишкові палички синтезують вітаміни групи В, що, зокрема, виконують роль технічного нагляду, попереджаючи нескінченний ріст тканин, підтримуючи імунітет, здійснюючи протираковий захист. При гнитті білка в товстому кишечнику утворюється метан, що руйнує вітаміни групи В.

Доктор Герзон заявив: «Рак — це помста Природи за неправильно з’їдену їжу». У своїй книзі «Лікування раку» він пише, що з 10 000 випадків раку — 9999 є результатом отруєння власними каловими масами.

Цвіль, що утворюється при гнитті харчових продуктів, сприяє розвитку серйозної патології в організмі.

Таким чином, мікрофлора кишечнику:

♦ формує нормальну слизову оболонку кишечнику;

♦ бере участь в метаболізмі ліпідів, жовчних кислот;

♦ регулює водно-сольовий обмін та газообмін;

♦ бере участь у створенні загального імунітету і підтриманні його на належному рівні;

♦ синтезує вітаміни К і групи В у товстому кишечнику;

♦ частково розщеплює волокна клітковини та пектинів, що були неперетравлені у тонкому кишечнику;

♦ інактивує ферменти: лужну фосфатазу, трипсин, амілазу;

♦ зброджує вуглеводи до кислих продуктів (молочної та оцтової кислот);

♦ утворює так званий «вторинний потік нутрієнтів та неаліментарних речовин».

Причини порушення функцій товстого кишечнику:

♦ надмірне споживання рафінованих продуктів (без харчових волокон) та жирів, що порушує рухову і видільну функції та спричинює інтоксикацію організму;

  • o споживання м’ясних продуктів невисокої якості і легкоперетравленості збільшує процеси гниття та інтоксикацію організму;
  • o споживання недоступних або погано доступних і водночас низькомолекулярних вуглеводів посилює бродильні (шумівні) процеси та метеоризм у кишечнику, що збільшує ризик заворотів кишок, гриж та розривів кишечнику.